митар ми́тар -я, ч., іст. Збирач мита. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me мит митарство Значення в інших словниках митар — ми́тар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови митар — див. бідний Словник синонімів Вусика митар — Мита́р, -ря́; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Значення в інших словниках митар — ми́тар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови митар — див. бідний Словник синонімів Вусика митар — Мита́р, -ря́; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)