митар ми́тар іменник чоловічого роду, істота Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me мит митарство Значення в інших словниках митар — див. бідний Словник синонімів Вусика митар — -я, ч., іст. Збирач мита. Великий тлумачний словник сучасної мови митар — Мита́р, -ря́; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Значення в інших словниках митар — див. бідний Словник синонімів Вусика митар — -я, ч., іст. Збирач мита. Великий тлумачний словник сучасної мови митар — Мита́р, -ря́; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)