Значення в інших словниках
-
мішок —
мішо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
мішок —
Міх, лантух, торба, (для оброку) рептух; (дорожній) саквояж; (повітряний) порожнина, (в атмосфері) яма; (під оком) набряк; В-Й оточення, котел.
Словник синонімів Караванського
-
мішок —
[м'ішок] -шка, м. (y) -шку, мн. -шки, -шк'іў
Орфоепічний словник української мови
-
мішок —
-шка, ч. 1》 Зшите зі шматка грубої тканини вмістище для зберігання й перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення; торба. Повітряний мішок — незаповнене місце всередині чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мішок —
Міх, лантух, чувал, торба, бесаг, кайстра, саква, кавук, див. сума, в'юк, портплед
Словник чужослів Павло Штепа
-
мішок —
МІШО́К, шка́, ч. 1. Зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення. Ішов Панас із города додому з сокирою й мішком (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
мішок —
мішо́к: ◊ мішо́к ду́сту беземоційна, вайлувата, байдужа людина (ср, ст)||ні з морди слова, ні з дупи перду ◊ муж збира́в мішком, а жі́нка продава́ла горшком чоловік тяжко заробляє, а жінка легко роздає зароблене (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
мішок —
З доброго міха й потіха. Живуть у достатку і тішаться цим. Кота в мішку не торгуй. Не купуй те, чого не бачив. Діравого міха, іще ніхто не наповнив. Бездонного горла не наситиш. Купіть собі міх, та не робіть з мене сміх.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
мішок —
Шка, ч. Тіло. Мішок посунь, а? ◇ Мішок гівна — погана, неприємна людина.
Словник сучасного українського сленгу
-
мішок —
грошови́й (золоти́й) мішо́к. Капітал, багатство. Пишна галерея прихильників і служок грошового мішка, .. фанатиків збагачення вийшли з-під пера Тобілевича (М. Рильський); Поет-демократ славить вільні взаємини між людьми, не залежні ..
Фразеологічний словник української мови
-
мішок —
МІШО́К (зшите з шматка грубої тканини вмістище для сипких речовин і різних речей); ЛА́НТУХ, МІХ, ЧУВА́Л, РАНТУ́Х діал. (перев. великих розмірів). Зручним рухом він підхопив у грека мішок з сіллю (М.
Словник синонімів української мови
-
мішок —
Мішо́к, мішка́, -ко́ві, у мішку́; мішки́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мішок —
МІШО́К, шка, ч. 1. Зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення. Ішов Панас із города додому з сокирою й мішком (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
мішок —
Мішо́к, -шка́ м. 1) Мѣшокъ. Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою. Ном. № 4736. ум. мішечок. Пішечком з мішечком. Ном. № 11373. 2) = міх 2. Як почнеш розводить огонь у горні, як почнеш мішком подувати та залізо роспікати. Грин. II. 210.
Словник української мови Грінченка