мішок
мішо́к
-шка, ч.
1》 Зшите зі шматка грубої тканини вмістище для зберігання й перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення; торба.
Повітряний мішок — незаповнене місце всередині чого-небудь.
Речовий мішок — невеликий мішок, пристосований для носіння з собою необхідних предметів побуту і продуктів харчування.
Спальний мішок — утеплений ватою або хутром великий мішок для спання в холодних місцях.
2》 чого. Кількість чого-небудь сипкого, що наповнює це вмістище (дорівнює 3-5 пудам). Мішок картоплі. Мішок цементу. Мішок цукру.
3》 який, спец. Вмістище для чого-небудь у тварин та рослин.
4》 військ. Повне оточення (військових частин).
[Кам'яний] мішок — низька, тісна камера у в'язниці, а також в'язниця взагалі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови