Значення в інших словниках
-
наймитчук —
наймитчу́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
наймитчук —
-а, ч. 1》 Хлопець-наймит. Попівський наймитчук. 2》 перен., зневажл. Те саме, що наймит 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наймитчук —
НАЙМИТЧУ́К, а, ч. 1. Хлопець-наймит. Невважаючи на свої літа, я так обшмагав би боки самому чортові, що ну! Нехай би тільки зачепив мене! – Хто видав таке говорить! – сказав наймитчук (І.
Словник української мови у 20 томах
-
наймитчук —
НАЙМИТЧУ́К, а, ч. 1. Хлопець-наймит. Попівський наймитчук. 2. перен., зневажл. Те саме, що на́ймит 2. Вчорашні фашистські наймитчуки товпляться на американських та інших імперіалістичних задвірках (Мельн., Обличчя.., 1_960, 9).
Словник української мови в 11 томах
-
наймитчук —
Наймитчук, -ка м. Нанятый для услугъ мальчикъ. Послав наймитчука по горілку. Черк. у.
Словник української мови Грінченка