накостричений

див. колючий

Значення в інших словниках

1. накостричений — НАКОСТРИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Який накостричився. В хату, неначе сич, вбокував накостричений Омелян (М. Стельмах); // Наїжачений (у 3 знач.). Жив-був колись у нас дід Кирило. Невисокого зросту, миршавенький. Мав підзолочені махоркою-потертухою вуса – накостричені, строгі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах