Значення в інших словниках
-
наперсточник —
напе́рсточник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
наперсточник —
-а, ч. Шахрай, який промишляє азартною грою, в якій кулька прикривається скляночками, що нагадують наперсток.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наперсточник —
НАПЕ́РСТОЧНИК, а, ч., розм. Той, хто захоплюється азартною грою з наперстком або організовує її. Треба засвоїти елементарне правило – не грати ні в які ігри з наперсточниками (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
наперсточник —
(-а) ч.; маф. Шахрай, який заробляє грою в наперстки. <...> нарвалися на наперсточників<...> (Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ, 2, 67.
Словник жарґонної лексики української мови