Значення в інших словниках
-
напрямці —
НАПРЯМЦІ́, присл., розм. Те саме, що напрямки́. Через поле мчаться танки Напрямці (П. Воронько); Кінь почвалав напрямці, печатаючи по густо розписаній зеленою паростю оболоні рогаті підкови (В. Дрозд).
Словник української мови у 20 томах