Значення в інших словниках
-
нафабрений —
нафа́брений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
нафабрений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нафабрити. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нафабрений —
НАФА́БРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нафа́брити; // у знач. прикм. Вихизовувалась [Тоня] безтурботно перед сержантами, а вони перед нею козирились нафабрені, як до параду (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
нафабрений —
НАФА́БРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нафа́брити; // У знач. прикм. Вихизовувалась [Тоня] безтурботно перед сержантами, а вони перед нею козирились нафабрені, як до параду (Гончар, Тронка, 1963, 45).
Словник української мови в 11 томах