Значення в інших словниках
-
невигадливий —
невига́дливий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
невигадливий —
Невинахідливий, неметкий, непорадливий; (предмет) нехитрий, немудрий, нескладний, простий.
Словник синонімів Караванського
-
невигадливий —
-а, -е. 1》 Нездатний вигадувати, винаходити. 2》 Який не потребує великої мудрості; звичайний за формою, змістом; простий, нескладний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
невигадливий —
НЕВИГА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Нездатний вигадувати, винаходити. 2. Який не потребує великої мудрості; звичайний; простий, нескладний. Болем зайнялися дитячі душі на приниження улюбленої вчительки...
Словник української мови у 20 томах
-
невигадливий —
ПРО́СТИ́Й (за формою або змістом — позбавлений зовнішньої ефектності, ускладненості, розкоші; виконаний, здійснений просто), НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕВИГА́ДЛИВИЙ, НЕВИБА́ГЛИВИЙ рідше, БЕЗПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм., СКРО́МНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
невигадливий —
НЕВИГА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Нездатний вигадувати, винаходити. 2. Який не потребує великої мудрості; звичайний формою, змістом; простий, нескладний.
Словник української мови в 11 томах