невигадливий
НЕВИГА́ДЛИВИЙ, а, е.
1. Нездатний вигадувати, винаходити.
2. Який не потребує великої мудрості; звичайний; простий, нескладний.
Болем зайнялися дитячі душі на приниження улюбленої вчительки; у свій невигадливий спосіб вони дають відсіч кривдникові (Григір Тютюнник);
Журналіст .. ходить від хати до хати, знайомиться з людьми, задає такі ж невигадливі запитання: хто, що, чи давно тут живуть, чим займаються, що знають про походження назви села тощо (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)