Значення в інших словниках
-
невинний —
(який не має вини) безневинний, (про душу, серце) чистий, безгрішний, (про цнотливість) чесний, непорочний.
Словник синонімів Полюги
-
невинний —
неви́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
невинний —
НЕВИНЕН, БЕЗВИННИЙ, невинуватий, о. Богу духа винний; (хто) чистий, непорочний; (- дівчину) незайманий, неповинний, цнотливий; (- мрію) наївний; (зміст) нешкідливий, безневинний; юр. виправданий, г. уневиннений.
Словник синонімів Караванського
-
невинний —
[неивин:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
-
невинний —
невинен, невинна, невинне. 1》 Який не має за собою вини; який не зробив нічого злочинного. Невинна кров. 2》 Морально чистий, непорочний. || Який виражає моральну чистоту, непорочність. || Пов'язаний з морально чистою, непорочною поведінкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
невинний —
НЕВИ́ННИЙ, НЕВИ́НЕН, неви́нна, неви́нне. 1. Який не має за собою вини; який не зробив нічого злочинного. [Прісцілла (кидається до Руфіна):] Мене в'яжіть! Мій чоловік невинен (Леся Українка); Яке це божевілля на невинних людей нападати! (А.
Словник української мови у 20 томах
-
невинний —
неви́нний : ◊ неви́нний як бара́нчик ірон. про того, хто вдає, ніби нічого не знає (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
невинний —
БЕЗПЕ́ЧНИЙ (якого можна не остерігатися, який не завдасть шкоди), НЕШКІДЛИ́ВИЙ, НЕВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ (який не завдає неприємностей, шкоди); НЕЗАГРО́ЗЛИВИЙ (який не становить загрози).
Словник синонімів української мови
-
невинний —
Неви́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
невинний —
НЕВИ́ННИЙ, НЕВИ́НЕН, неви́нна, неви́нне. 1. Який не має за собою вини; який не зробив нічого злочинного. [Прісцілла (кидається до Руфіна):] Мене в’яжіть! Мій чоловік невинен (Л. Укр., II, 1951, 423); Яке це божевілля на невинних людей нападати!...
Словник української мови в 11 томах
-
невинний —
Невинний, -а, -е Невинный. За невинного Бога. Безъ всякой вины. Так і пішов чоловік на поселення за невинного Бога. Мнж. 134.
Словник української мови Грінченка