недбайливець —
недбайли́вець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
недбайливець —
-вця, ч. Той, хто без старання, недбайливо ставиться до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недбайливець —
НЕДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто без старання, недбайливо ставиться до чого-небудь. Пишаються нами Старі недарма, – Ні одного в нас Недбайливця нема (С. Воскрекасенко).
Словник української мови у 20 томах
недбайливець —
НЕДБА́ЙЛО розм. (той, хто без старання, ретельності ставиться до чого-небудь), НЕДБАЙЛИ́ВЕЦЬ рідше, НЕДБА́ХА розм.; НЕХЛЮ́Й зневажл. (недбала, незібрана людина). — Тільки б не попався який-небудь недбайло, ..
Словник синонімів української мови
недбайливець —
НЕДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто без старання, недбайливо ставиться до чого-небудь. Пишаються нами Старі недарма, — Ні одного в нас Недбайливця нема (Воскр., З перцем!, 1957, 83).
Словник української мови в 11 томах