недбайливець

НЕДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто без старання, недбайливо ставиться до чого-небудь.

Пишаються нами Старі недарма, — Ні одного в нас Недбайливця нема (Воскр., З перцем!, 1957, 83).

Значення в інших словниках

1. недбайливець — недбайли́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. недбайливець — див. ледачий; недбайливий  Словник синонімів Вусика
3. недбайливець — -вця, ч. Той, хто без старання, недбайливо ставиться до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недбайливець — НЕДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто без старання, недбайливо ставиться до чого-небудь. Пишаються нами Старі недарма, – Ні одного в нас Недбайливця нема (С. Воскрекасенко).  Словник української мови у 20 томах
5. недбайливець — НЕДБА́ЙЛО розм. (той, хто без старання, ретельності ставиться до чого-небудь), НЕДБАЙЛИ́ВЕЦЬ рідше, НЕДБА́ХА розм.; НЕХЛЮ́Й зневажл. (недбала, незібрана людина). — Тільки б не попався який-небудь недбайло, ..  Словник синонімів української мови