недбайливий
НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що недба́лий 1.
От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим… (Рильський, II, 1960, 70);
Слід показати учням пристрої, які через недбайливе і неправильне застосування вийшли з ладу (Метод, викл. фрез. сир., 1958, 211);
Нема в світі нічого такого недбайливого, веселого, як ті дурні молоденькі дівчата (Вовчок, І, 1955, 352).
Словник української мови (СУМ-11)