недаром
НЕДА́РОМ, присл. Те саме, що неда́рма́.
Наш Київ матір’ю недаром Усі міста братерські звуть… (Рильський, III, 1961, 98);
Я непокриту голову свою схиляю низько. — Спіть, мої герої, ви полягли в кривавому бою, зложили ви життя своє недаром (Гонч., Вибр., 1959, 216).
Словник української мови (СУМ-11)