Значення в інших словниках
-
недогадливий —
недога́дливий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
недогадливий —
-а, -е. Нездатний догадуватися; некмітливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
недогадливий —
НЕДОГА́ДЛИВИЙ, а, е. Нездатний догадуватися; некмітливий. [Мусій:] Який же бо ти недогадливий! Хіба ти не бачиш, що в пляшці вже нічого нема? (Показує порожню пляшку) (Б. Грінченко); Він лютився, що вона така недогадлива, але не мав відваги сказати, чого від неї хоче (Л. Мартович).
Словник української мови у 20 томах
-
недогадливий —
НЕТЯМУ́ЩИЙ (НЕТЯМУ́ЧИЙ рідше) розм. (позбавлений кмітливості, здогадливості, не здатний швидко зрозуміти що-небудь), НЕКМІТЛИ́ВИЙ, НЕТЯМКИ́Й розм. рідше, НЕТЯМОВИ́ТИЙ розм. рідше, НЕРОЗТОРО́ПНИЙ розм., БЕЗТОЛКО́ВИЙ підсил. розм., ДУРНИ́Й підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
недогадливий —
НЕДОГА́ДЛИВИЙ, а, е. Нездатний догадуватися; некмітливий. [Мусій:] Який же бо ти недогадливий! Хіба ти не бачиш, що в пляшці вже нічого нема? (Гр., II, 1963, 566); Він лютився, що вона така недогадлива, але не мав відваги сказати, чого від неї хоче (Март., Тв., 1954, 328).
Словник української мови в 11 томах