Значення в інших словниках
-
незгасаючий —
незгаса́ючий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
незгасаючий —
-а, -е. 1》 Який не згасає, завжди горить, світить або світиться. Незгасаючий вогонь. 2》 перен. Який не послаблюється, не зникає, не минає (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.); постійний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
незгасаючий —
НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, а, е. перен. Який не послаблюється, не зникає, не проходить (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.); постійний. Незгасаючий вогонь; Це перший його твір – твір, в який вкладено найкращі почуття молодого митця, глибока...
Словник української мови у 20 томах
-
незгасаючий —
НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет.
Словник синонімів української мови
-
незгасаючий —
НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не згасає, завжди горить, світить або світиться. Незгасаючий вогонь. 2. перен. Який не послаблюється, не зникає, не проходить (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.); постійний.
Словник української мови в 11 томах