Значення в інших словниках
-
некмітливий —
некмітли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
некмітливий —
-а, -е. Який не може добре і швидко міркувати; нетямущий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
некмітливий —
НЕКМІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який не може добре і швидко міркувати; нетямущий. – Ех, ти... м'яко назвати тебе – некмітливий! – сказав машиніст Крукові з докором (П. Козланюк).
Словник української мови у 20 томах
-
некмітливий —
НЕТЯМУ́ЩИЙ (НЕТЯМУ́ЧИЙ рідше) розм. (позбавлений кмітливості, здогадливості, не здатний швидко зрозуміти що-небудь), НЕКМІТЛИ́ВИЙ, НЕТЯМКИ́Й розм. рідше, НЕТЯМОВИ́ТИЙ розм. рідше, НЕРОЗТОРО́ПНИЙ розм., БЕЗТОЛКО́ВИЙ підсил. розм., ДУРНИ́Й підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
некмітливий —
НЕКМІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який не може добре і швидко міркувати; нетямущий. — Ех, ти… м’яко назвати тебе — некмітливий! — сказав машиніст Крукові з докором (Козл., Ю. Крук, 1957, 480).
Словник української мови в 11 томах