непоказний —
-а, -е. 1》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших, не приваблює своїми зовнішніми рисами; непривабливий. 2》 перен. Який не заслуговує на схвалення; незавидний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
непоказний —
НЕПОКАЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який нічим не виділяється серед інших, непримітний. – А що вона на вид непоказна – на те не дивіться: вам треба робітниці – а вона у нас звикла усе робити (Панас Мирний); // Який не приваблює своїми зовнішніми рисами...
Словник української мови у 20 томах
непоказний —
НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл.
Словник синонімів української мови
непоказний —
НЕПОКАЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїми зовнішніми рисами; непривабливий. — А що вона на вид непоказна — на те не дивіться: вам треба робітниці — а вона у нас звикла усе робити (Мирний, І, 1954, 64)...
Словник української мови в 11 томах
непоказний —
Непоказний, -а́, -е́ Невидный, неказистый.
Словник української мови Грінченка