Значення в інших словниках
-
непосида —
непоси́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
непосида —
Непосидько, побігайло, побігайко, пострибун, вертун, дзиґа, р. пойда.
Словник синонімів Караванського
-
непосида —
-и, ч. і ж., розм. Рухлива, енергійна людяна, що не любить довго бути, сидіти на одному місці та без певного заняття. || Уживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
непосида —
НЕПОСИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Рухлива, енергійна людина, що не любить довго бути, сидіти на одному місці і без певного заняття. Тут усі привітні до мене, люблять, надії якісь покладають; навіть ось ця непосида – і та примовкла: сорочку мені дошиває (С.
Словник української мови у 20 томах
-
непосида —
НЕПОСИ́ДА розм. (непосидюча людина), НЕПОСИ́ДЬКО розм. рідше; ДЗИ́ГА розм., ВЕРТУ́Н розм., КРУТЬКО́ розм. рідше (швидка в рухах, вертлява людина); ВЕРТУ́ХА розм. (про дівчину, жінку). Був це хлопець жвавий, за що і прозивався в школі "непосидою" (І.
Словник синонімів української мови
-
непосида —
НЕПОСИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Рухлива, енергійна людина, що не любить довго бути, сидіти на одному місці і без певного заняття. Тут усі привітні до мене, люблять, надії якісь покладають; навіть ось ця непосида — і та примовкла: сорочку мені дошиває (Вас.
Словник української мови в 11 томах