Значення в інших словниках
-
никнути —
ни́кнути 1 дієслово недоконаного виду нахилятися ни́кнути 2 дієслово недоконаного виду зникати діал.
Орфографічний словник української мови
-
никнути —
I -ну, -неш, недок. 1》 Нахилятися, нагинатися, припадати до землі. 2》 перен. Втрачати силу, енергію і т. ін. || Ніяковіти. II -ну, -неш, недок., діал. Зникати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
никнути —
НИ́КНУТИ¹, ну, неш, недок. 1. Нахилятися, нагинатися, припадати до землі. І легко дишеться, і груди знов охочі Вдихати сум квіток, що никнуть від роси... (М. Рильський); Переспілі трави никли долу, і їх топтали й вилущували ховрахи (С.
Словник української мови у 20 томах
-
никнути —
СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл.
Словник синонімів української мови
-
никнути —
НИ́КНУТИ¹, ну, неш, недок. 1. Нахилятися, нагинатися, припадати до землі. І легко дишеться, і груди знов охочі Вдихати сум квіток, що никнуть від роси… (Рильський, Поеми, 1957, 212); Переспілі трави никли долу, і їх топтали й вилущували ховрахи (Добр.
Словник української мови в 11 томах
-
никнути —
Никнути, -кну, -не́ш гл. одн. в. отъ никати. Завернуть, заглянуть. Їй тепер як тому чоловікові, що у степу заблудився: і туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Мир. Пов. II. 101. --------------- Никнути, -кну, -неш гл. Клониться, наклоняться.
Словник української мови Грінченка