Значення в інших словниках
-
новосел —
новосе́л іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
новосел —
-а, ч. Людина, що недавно поселилася де-небудь; новий поселенець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
новосел —
НОВОСЕ́Л, а, ч. Те саме, що новосе́лець. В тайзі одвічній, У пустелі, В краю незайманих борів Стрічав я перших новоселів (М. Нагнибіда); Трудящі Львова підтримують зв'язок з новоселами цілинних земель (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
новосел —
НОВОСЕ́Л, а, ч. Людина, що недавно поселилася де-небудь; новий поселенець. В тайзі одвічній, У пустелі, В краю незайманих борів Стрічав я перших новоселів (Нагн., Вибр., 1957, 135); Трудящі Львова підтримують зв’язок з новоселами цілинних земель (Літ. газ., 17.ІІ 1955, 4).
Словник української мови в 11 томах