новосел

НОВОСЕ́Л, а, ч. Людина, що недавно поселилася де-небудь; новий поселенець.

В тайзі одвічній, У пустелі, В краю незайманих борів Стрічав я перших новоселів (Нагн., Вибр., 1957, 135);

Трудящі Львова підтримують зв’язок з новоселами цілинних земель (Літ. газ., 17.ІІ 1955, 4).

Значення в інших словниках

1. новосел — новосе́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. новосел — див. новий  Словник синонімів Вусика
3. новосел — -а, ч. Людина, що недавно поселилася де-небудь; новий поселенець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. новосел — НОВОСЕ́Л, а, ч. Те саме, що новосе́лець. В тайзі одвічній, У пустелі, В краю незайманих борів Стрічав я перших новоселів (М. Нагнибіда); Трудящі Львова підтримують зв'язок з новоселами цілинних земель (з газ.).  Словник української мови у 20 томах