Значення в інших словниках
-
обдурювати —
1. (на шкоду чомусь не виконувати чогось) підводити, обманювати// лишити з носом, пошити в дурні, забити баки, замилити очі, обводити навколо пальця. 2. (вдаватися до обману) обманювати, розм.: ошукувати, обшахраювати// лишати з носом, обводити навколо пальця, замилювати очі.
Словник синонімів Полюги
-
обдурювати —
обду́рювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
обдурювати —
Дурити, одурювати, вводити в оману, зап. обманювати, (казати неправду) брехати, (нехтувати обіцянку) ламати слово; (не справджувати надій) підводити; (пошивати в дурні) ошукувати, МАХЛЮВАТИ, піддурювати, підманювати, жм.
Словник синонімів Караванського
-
обдурювати —
-юю, -юєш, недок., обдурити, -дурю, -дуриш, док., перех. і без додатка. 1》 Вводити кого-небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; обманювати, дурити. || Казати неправду; брехати. || рідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обдурювати —
ОБДУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБДУРИ́ТИ, дурю́, ду́риш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Вводити кого-небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; дурити.
Словник української мови у 20 томах
-
обдурювати —
син. вішати лапшу на вуха, втирати окуляри, понти колотити, свистіти, фуфлити, фуфло гнати (штовхати).
Словник жарґонної лексики української мови
-
обдурювати —
ЗРА́ДЖУВАТИ (порушувати подружню вірність), ОБМА́НЮВАТИ, ОБДУ́РЮВАТИ, ПЕРЕЛЮ́БСТВУВАТИ заст., ПРЕЛЮБОДІ́ЯТИ заст. — Док.: зра́дити, обману́ти, обдури́ти. Кохана, подруго моя, Одним тебе розважу: Не зраджував нікого я Й тебе ж повік не зраджу (С.
Словник синонімів української мови
-
обдурювати —
Обду́рювати і оду́рювати, -рюю, -рюєш; обдури́ти і одури́ти, -дурю́, -ду́риш, -ду́рять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
обдурювати —
ОБДУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБДУРИ́ТИ, дурю́, ду́риш, док., перех. і без додатка. 1. Вводити кого-небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; обманювати, дурити.
Словник української мови в 11 томах
-
обдурювати —
Обду́рювати, -рюю, -єш сов. в. обдури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, обмануть. Обдурювати якось ніяково та ще. й гріх. Левиц. І. 108.
Словник української мови Грінченка