обдурювати
обду́рювати
-юю, -юєш, недок., обдурити, -дурю, -дуриш, док., перех. і без додатка.
1》 Вводити кого-небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; обманювати, дурити.
|| Казати неправду; брехати.
|| рідко. Не виконувати обіцянки, ламати слово.
|| перен. Не виправдувати чиїх-небудь сподівань.
2》 Діяти нечесно, вдаючись до обману, шахрайства щодо кого-небудь; ошукувати.
|| Хитрощами, винахідливістю, кмітливістю і т. ін. брати верх над ким-небудь, перемагати когось.
3》 Порушувати подружню вірність; зраджувати.
4》 Обманом, нещирими обіцянками домагатися інтимних стосунків із дівчиною, жінкою; зводити, спокушати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови