Значення в інших словниках
-
обмірковувати —
обмірко́вувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
обмірковувати —
ОБМІРКОВУВАТИ – РОЗМІРКОВУВАТИ Обмірковувати, -ую, -уєш, обміркувати, -ую, -уєш. Ретельно обдумувати; детально розглядати, розбирати щось, обмінюючись думками, враженнями тощо.
Літературне слововживання
-
обмірковувати —
Обдумувати, обмізковувати, обраховувати, ОБГОВОРЮВАТИ; (за і проти) виважувати, зважувати; (до дрібниць) ф. обсмоктувати, пережовувати.
Словник синонімів Караванського
-
обмірковувати —
-ую, -уєш, недок., обміркувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Те саме, що обдумувати. 2》 Детально розглядати, розбирати що-небудь, обмінюючись думками, враженнями і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обмірковувати —
ОБМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Те саме, що обду́мувати. Вона .. пройшлася по покою, немов обмірковуючи щось, а потім знов стала переді мною (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
обмірковувати —
ОБМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Те саме, що обду́мувати. Вона .. пройшлася по покою, немов обмірковуючи щось, а потім знов стала переді мною (І.
Словник української мови у 20 томах
-
обмірковувати —
ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док.
Словник синонімів української мови
-
обмірковувати —
Обмірко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш; обміркува́ти, -ку́ю, -ку́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)