Значення в інших словниках
-
обшукувати —
(робити обшук) розм.: трясти, перетрясати, переривати.
Словник синонімів Полюги
-
обшукувати —
обшу́кувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
обшукувати —
ОБШУКУВАТИ – ОШУКУВАТИ Обшукувати, -ую, -уєш, обшукати. Робити обшук; оглядаючи все, старанно шукати когось, щось: обшукувати кімнату, обшукувати затриманого, обшукувати ліс. Ошукувати, ошукати, розм. Обдурювати, діяти нечесно: ошукувати (ошукати) покупця.
Літературне слововживання
-
обшукувати —
Шукати, перешукувати, (робити трус) трусити; (кутки) обнишпорювати.
Словник синонімів Караванського
-
обшукувати —
-ую, -уєш, недок., обшукати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Робити обшук. 2》 Оглядаючи все, старанно шукати кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обшукувати —
ОБШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого, що. Робити обшук. Товариші по камері гуртом виряджали його: давали йому теплішу одежу, розсипали поза підкладкою піджака тютюн та сірники, щоб не знайшли, коли будуть його обшукувати (С.
Словник української мови у 20 томах
-
обшукувати —
ОБШУКА́ТИ (оглянути все в пошуках кого-, чого-небудь), ПЕРЕШУКА́ТИ, ОБША́РИТИ розм., ОБНИ́ШПОРИТИ підсил. розм., ОБШНИ́РИТИ підсил. розм., ОБШНИРЯ́ТИ підсил. розм., ВИ́ШАРИТИ підсил. розм., ВИ́НИШПОРИТИ підсил. розм.; ПРОЧЕСА́ТИ розм. (місцевість).
Словник синонімів української мови
-
обшукувати —
Обшу́кувати, -кую, -куєш; обшука́ти, -ка́ю, -ка́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
обшукувати —
ОБШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Робити обшук. Товариші по камері гуртом виряджали його: давали йому теплішу одежу, розсипали поза підкладкою піджака тютюн та сірники, щоб не знайшли, коли будуть його обшукувати (Вас.
Словник української мови в 11 томах
-
обшукувати —
Обшукувати, -кую, -єш сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл. 1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Рудч. Ск. II. 7. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч. Рудч. Ск. І. 202. 2) Искать, поискать.
Словник української мови Грінченка