Значення в інших словниках
-
обіцяльник —
обіця́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
обіцяльник —
-а, ч. Той, хто дає багато обіцянок, але не виконує їх.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обіцяльник —
ОБІЦЯ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто дає багато обіцянок, але не виконує їх. Навіть якби на десять років уперед всі посади були зайняті, цей великий обіцяльник всеодно би обіцяв (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
обіцяльник —
ОБІЦЯ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто дає багато обіцянок, але не виконує їх. Особливо нещадними були органи ЦКК — РСІ і групи сприяння до бюрократів, окозамилювачів, обіцяльників (Рад. Укр., 28. IV 1963, 3).
Словник української мови в 11 томах