обіцяльник
ОБІЦЯ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто дає багато обіцянок, але не виконує їх.
Особливо нещадними були органи ЦКК — РСІ і групи сприяння до бюрократів, окозамилювачів, обіцяльників (Рад. Укр., 28. IV 1963, 3).
Словник української мови (СУМ-11)ОБІЦЯ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто дає багато обіцянок, але не виконує їх.
Особливо нещадними були органи ЦКК — РСІ і групи сприяння до бюрократів, окозамилювачів, обіцяльників (Рад. Укр., 28. IV 1963, 3).
Словник української мови (СУМ-11)