Значення в інших словниках
-
огірочок —
огіро́чок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
огірочок —
-чка, ч. Зменш.-пестл. до огірок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
огірочок —
ОГІРО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до огіро́к. Показались ранні огірочки (І. Нечуй-Левицький); – А що в мене є? – сказав Трохим і достав з торбинки хліба, тарані скільки та огірочків (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
огірочок —
Огіро́чок, -ро́чка; -ро́чки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
огірочок —
ОГІРО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до огіро́к. Показались ранні огірочки (Н.-Лев., II, 1956, 370); — А що в мене є? — сказав Трохим і достав з торбинки хліба, тарані скільки та огірочків (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
-
огірочок —
Огіро́к, -рка м. 1) Огурецъ, cucumis salibus. 2) Родъ игры, въ которой дѣвушки берутся за руки, составляютъ цѣпь, вьющуюся на подобіе стеблей огурцовъ, и поютъ пѣсни. Чуб. III. 79. 3) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 376. 4) мн. Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. ум. огіро́чок. ув. огірчи́ще.
Словник української мови Грінченка