Значення в інших словниках
-
однокласник —
однокла́сник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
однокласник —
[однокласниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
-
однокласник —
-а, ч. Той, хто навчається або навчався в одному класі з ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
однокласник —
ОДНОКЛА́СНИК, а, ч. Той, хто навчається або навчався в одному класі з ким-небудь. Лише тепер вона помітила, що в кімнаті було багато її однокласників: Маруся і Петро, Віра й Дмитро... (М. Зарудний); Він оживив у своїй уяві батьків, давніх знайомих, однокласників сільської школи (М. Томчаній).
Словник української мови у 20 томах
-
однокласник —
ОДНОКЛА́СНИК (той, хто навчається або навчався в одному класі), ОДНОКА́ШНИК розм., СПІВУ́ЧЕНЬ рідше, СПІВКЛА́СНИК рідше. Вулицею йшов Сергій Демиденко, Андрійків однокласник (О.
Словник синонімів української мови
-
однокласник —
ОДНОКЛА́СНИК, а, ч. Той, хто навчається або навчався в одному класі з ким-небудь. Лише тепер вона помітила, що в кімнаті було багато її однокласників: Маруся і Петро, Віра й Дмитро… (Зар.
Словник української мови в 11 томах