Значення в інших словниках
-
осоружитися —
осору́житися дієслово недоконаного і доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
осоружитися —
-жуся, -жишся, недок. і док., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
осоружитися —
ОСОРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. і док., розм. До краю обриднути; остогидіти. Їй жизнь [життя] зробилася немила, І осоружився весь світ (І. Котляревський).
Словник української мови у 20 томах
-
осоружитися —
НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
-
осоружитися —
Осору́житися, -ру́жуся, -жишся, -жаться кому
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
осоружитися —
ОСОРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. і док., розм. До краю обриднути; остогидіти. Їй жизнь [життя] зробилася немила, І осоружився весь світ (Котл., І, 1952, 289).
Словник української мови в 11 томах
-
осоружитися —
Осоружитися, -жуся, -жишся гл. Опротивѣть, опостылѣть, надоѣсть. Так мені надоїв і осоружився! Котл. МЧ. 481.
Словник української мови Грінченка