Великий тлумачний словник сучасної мови

осоружитися

осору́житися

-жуся, -жишся, недок. і док., розм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. осоружитися — осору́житися дієслово недоконаного і доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. осоружитися — див. набридати  Словник синонімів Вусика
  3. осоружитися — ОСОРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. і док., розм. До краю обриднути; остогидіти. Їй жизнь [життя] зробилася немила, І осоружився весь світ (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
  4. осоружитися — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  5. осоружитися — Осору́житися, -ру́жуся, -жишся, -жаться кому  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. осоружитися — ОСОРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. і док., розм. До краю обриднути; остогидіти. Їй жизнь [життя] зробилася немила, І осоружився весь світ (Котл., І, 1952, 289).  Словник української мови в 11 томах
  7. осоружитися — Осоружитися, -жуся, -жишся гл. Опротивѣть, опостылѣть, надоѣсть. Так мені надоїв і осоружився! Котл. МЧ. 481.  Словник української мови Грінченка