Значення в інших словниках
-
отаман —
ота́ман іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
отаман —
ВАТАЖОК, КЕРІВНИК; (Запорізької Січі) кошовий; зб. отамання.
Словник синонімів Караванського
-
отаман —
-а, ч. 1》 іст. Виборний або призначений ватажок козацького війська. || Представник козацької адміністрації у населених пунктах в Україні в 17-18 ст. Курінний отаман. Наказний отаман.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
отаман —
ОТА́МАН, а, ч. 1. іст. Виборний або призначений ватажок козацького війська. То не козак, що отаманом не думає бути (прислів'я); Підійшов відважний Степан Разя, отаман козацтва донського, привітався (Я.
Словник української мови у 20 томах
-
отаман —
Козацький ватажок; під час громадянської війни в Росії та в Україні 1917-20 командир загону, який боровся з більшовиками.
Універсальний словник-енциклопедія
-
отаман —
ВАТАЖО́К (керівник певної організованої групи людей — загону, банди тощо), ПРОВІДНИ́К, ОТАМА́Н, ПРОВОДИ́Р, ВАТА́Г, ВАТАЖКО́ рідше, ПРОВОДА́Р рідше, ПРОВІ́ДЕЦЬ (ПРОВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ПРИВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ВОЖА́К розм. рідко; БА́ТЬКО заст.
Словник синонімів української мови
-
отаман —
Ота́ман, -на, -ма́не! -ма́ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
отаман —
ОТА́МАН, а, ч. 1. іст. Виборний або призначений ватажок козацького війська. То не козак, що отаманом не думає бути (Укр.. присл.., 1955, 76); Підійшов відважний Степан Разя, отаман козацтва донського, привітався (Кач., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
отаман —
Ота́ман, -на м. 1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ. 2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели; отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ...
Словник української мови Грінченка