охайний

Акуратист, акуратний, кукібний (діал.), підібраний, підтягнений, підтягнутий, хайний, харний, хупавий, чепуристий, чепурненький, чепурний, чепурун, чепуруха, чепурушечка, чепурушка, чистій, чистюля, чистюлька, шпетний

Значення в інших словниках

1. охайний — оха́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. охайний — Акуратний, чистий, чепурний, чепуристий, д. кукібний, шпетний, хупавий, харний; (- хату) прибраний, опоряджений; р. охайливий.  Словник синонімів Караванського
3. охайний — -а, -е. 1》 Старанно, чисто і дбайливо одягнений. || Який любить чистоту; чистий, чепурний. || Нічим не забруднений; чистий. 2》 Чисто, старанно прибраний (про приміщення і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. охайний — ОХА́ЙНИЙ, а, е. 1. Старанно, чисто і дбайливо одягнений. В тугому комірці, з тяжким портфелем, Охайний, чепурний і мовчазний, Він [М. Коцюбинський] перебув тут вік свій нелегкий Над статистичним ділом невеселим (М. Рильський); Разуєв прибув з відпустки.  Словник української мови у 20 томах
5. охайний — ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙ розм., ХА́РНИЙ діал., ШПЕ́ТНИЙ діал., ШТЕ́ПНИЙ діал., ХУПА́ВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
6. охайний — Оха́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. охайний — ОХА́ЙНИЙ, а, е. 1. Старанно, чисто і дбайливо одягнений. В тугому комірці, з тяжким портфелем, Охайний, чепурний і мовчазний, Він [М.  Словник української мови в 11 томах
8. охайний — Охайний, -а, -е 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.  Словник української мови Грінченка