Значення в інших словниках
-
паніка —
па́ніка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
паніка —
Переполох, сполох, замішання, заметушня, р. поплох, полох.
Словник синонімів Караванського
-
паніка —
[пан'іка] -кие, д. і м. -н'іц'і
Орфоепічний словник української мови
-
паніка —
-и, ж. Раптове замішання, розгубленість або прояв страху за справжньої чи уявної небезпеки (звичайно як масове явище). Піддаватися паніці. Сіяти паніку. Біржова паніка — біржова криза, що характеризується різким падінням курсу цінних паперів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
паніка —
Переляк, поляк, переполох, перепуд, жах, пожах, див. боязнь, опаска
Словник чужослів Павло Штепа
-
паніка —
ПА́НІКА, и, ж. Раптове зніяковіння, розгубленість або прояв страху при справжній чи уявній небезпеці (звичайно як масове явище). – Еге ж, страх – неприємна річ, що й казати. Дуже! Це мовби хвороба – тяжка і небезпечна, бо заразлива. Аякже!...
Словник української мови у 20 томах
-
паніка —
У знач., вигуку; невідм.; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 50.
Словник жарґонної лексики української мови
-
паніка —
сі́яти (наво́дити) / посі́яти (навести́) па́ніку. Мимоволі чи свідомо створювати стан тривоги, розгубленості; виклика́ти жах в оточуючих.
Фразеологічний словник української мови
-
паніка —
ПЕРЕПОЛО́Х (переляк, який охопив багатьох людей, і спричинена ним поведінка), СПО́ЛОХ, РО́ЗРУХ, ПА́НІКА (сильний переляк, іноді безпідставний). Звістка про напади опришків у трьох місцях одночасно викликала переполох у всій окрузі (В.
Словник синонімів української мови
-
паніка —
Па́ніка, -ки, -ці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
паніка —
ПА́НІКА, и, ж. Раптове замішання, розгубленість або прояв страху при справжній чи уявній небезпеці (звичайно як масове явище). — Еге ж, страх — неприємна річ, що й казати. Дуже! Це мовби хвороба — тяжка і небезпечна, бо заразлива. Аякже!...
Словник української мови в 11 томах