Значення в інших словниках
-
перегачувати —
перега́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
перегачувати —
-ую, -уєш, недок., перегатити, -ачу, -атиш, док., перех. Робити перегату. || перен. Загороджувати, перетинати що-небудь, стаючи перешкодою для руху, пересування і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
перегачувати —
ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., що. Робити перегату. Будівництво провадиться від правого берега, праву течію перегачують міцною водонепроникною перегаткою (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
перегачувати —
ГАТИ́ТИ (робити гатку або греблю, відгороджуючи воду), ЗАГА́ЧУВАТИ, ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ПРИГА́ЧУВАТИ, ГАРДУВА́ТИ діал. (перекривати річку, потік гаткою, греблею). — Док.: загати́ти, перегати́ти, пригати́ти. Ой, піду я низом, низом Та й загачу греблю хмизом.
Словник синонімів української мови
-
перегачувати —
Перега́чувати, -га́чую, -га́чуєш; перегати́ти, -гачу́, -га́тиш, -га́тять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
перегачувати —
ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех. Робити перегату. Будівництво провадиться від правого берега, праву течію перегачують міцною водонепроникною перегаткою (Коцюба, Нові береги, 1959, 29); [Граф...
Словник української мови в 11 томах
-
перегачувати —
Перегачувати, -чую, -єш сов. в. перегати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать запруду. 2) Запруживать, запрудить наново.
Словник української мови Грінченка