перегачувати

ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех. Робити перегату.

Будівництво провадиться від правого берега, праву течію перегачують міцною водонепроникною перегаткою (Коцюба, Нові береги, 1959, 29);

[Граф:] Перегати струменю його шлях, він собі знайде другий (К.-Карий, II, 1960, 8);

// перен. Загороджувати, перетинати що-небудь, стаючи перешкодою для руху, пересування і т. ін.

П’єдестал був мов гора, що перегатила нашу дорогу (Фр., II, 1950, 97);

Громовий вибух за куртиною багряним відсвітом викинув з пітьми потік людських тіл, що перегатив шлях наступаючим (Добр., Очак. розмир, 1965, 349).

Значення в інших словниках

1. перегачувати — перега́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перегачувати — див. перешкоджати  Словник синонімів Вусика
3. перегачувати — -ую, -уєш, недок., перегатити, -ачу, -атиш, док., перех. Робити перегату. || перен. Загороджувати, перетинати що-небудь, стаючи перешкодою для руху, пересування і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перегачувати — ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., що. Робити перегату. Будівництво провадиться від правого берега, праву течію перегачують міцною водонепроникною перегаткою (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. перегачувати — ГАТИ́ТИ (робити гатку або греблю, відгороджуючи воду), ЗАГА́ЧУВАТИ, ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ПРИГА́ЧУВАТИ, ГАРДУВА́ТИ діал. (перекривати річку, потік гаткою, греблею). — Док.: загати́ти, перегати́ти, пригати́ти. Ой, піду я низом, низом Та й загачу греблю хмизом.  Словник синонімів української мови
6. перегачувати — Перега́чувати, -га́чую, -га́чуєш; перегати́ти, -гачу́, -га́тиш, -га́тять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. перегачувати — Перегачувати, -чую, -єш сов. в. перегати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать запруду. 2) Запруживать, запрудить наново.  Словник української мови Грінченка