Значення в інших словниках
-
перечитися —
пере́читися дієслово недоконаного виду сперечатися діал.
Орфографічний словник української мови
-
перечитися —
-чуся, -чишся, недок., діал. Сперечатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
перечитися —
ПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., діал. Сперечатися. На сей раз мама тільки плакала, та вже не перечилась (Леся Українка); Дивно, що люди про щось перечуться (Уляна Кравченко); – Тепер не час на великі теоретичні диспути, Дмитре...
Словник української мови у 20 томах
-
перечитися —
СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ розм., СПРАВДО́ВУВАТИСЯ розм., СПРА́ВДУВАТИСЯ розм., ПЕРЕ́ЧИТИСЯ діал., ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ діал.
Словник синонімів української мови
-
перечитися —
ПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., діал. Сперечатися. На сей раз мама тільки плакала, та вже не перечилась (Л. Укр., III, 1952, 635); Дивно, що люди про щось перечуться (У. Кравч., Вибр., 1958, 273); *Образно. Легенький вітрець перечиться з сонцем..
Словник української мови в 11 томах
-
перечитися —
Пере́читися, -чуся, -чишся гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: «Ой Петре, Петре, не перечмося!» Чуб. III. 344.
Словник української мови Грінченка