перечитися
ПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., діал.
Сперечатися.
На сей раз мама тільки плакала, та вже не перечилась (Леся Українка);
Дивно, що люди про щось перечуться (Уляна Кравченко);
– Тепер не час на великі теоретичні диспути, Дмитре, тому не буду перечитися з тобою, – зауважив дядько Павло (М. Грушевський);
* Образно. Легенький вітрець перечиться з сонцем.., та й собі їх [квіточки] цілує (Марко Черемшина).
Словник української мови (СУМ-20)