1. Словник української мови у 20 томах

перечитися

ПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., діал.

Сперечатися.

На сей раз мама тільки плакала, та вже не перечилась (Леся Українка);

Дивно, що люди про щось перечуться (Уляна Кравченко);

– Тепер не час на великі теоретичні диспути, Дмитре, тому не буду перечитися з тобою, – зауважив дядько Павло (М. Грушевський);

* Образно. Легенький вітрець перечиться з сонцем.., та й собі їх [квіточки] цілує (Марко Черемшина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перечитися — пере́читися дієслово недоконаного виду сперечатися діал. Орфографічний словник української мови
  2. перечитися — див. перечити Словник синонімів Вусика
  3. перечитися — -чуся, -чишся, недок., діал. Сперечатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перечитися — СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ розм., СПРАВДО́ВУВАТИСЯ розм., СПРА́ВДУВАТИСЯ розм., ПЕРЕ́ЧИТИСЯ діал., ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. перечитися — ПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., діал. Сперечатися. На сей раз мама тільки плакала, та вже не перечилась (Л. Укр., III, 1952, 635); Дивно, що люди про щось перечуться (У. Кравч., Вибр., 1958, 273); *Образно. Легенький вітрець перечиться з сонцем.. Словник української мови в 11 томах
  6. перечитися — Пере́читися, -чуся, -чишся гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: «Ой Петре, Петре, не перечмося!» Чуб. III. 344. Словник української мови Грінченка