Значення в інших словниках
-
пискля —
пискля́ іменник середнього роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
пискля —
-яти, с., розм. Той, хто багато пищить, часто видає пискливі звуки (звичайно про пташеня, малу дитину і т. ін.). || перен., зневажл. Дуже молода людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пискля —
Пискля́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м; -ля́та, -ля́т
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пискля —
ПИСКЛЯ́, ля́ти, с., розм. Той, хто багато пищить, часто видає пискливі звуки (звичайно про пташеня, малу дитину і т. ін.). Медвідь відійшов з Вовком у корчі, а Королик і його жінка влетіли до свого дупла, щоби нагодувати своїх писклят (І.
Словник української мови у 20 томах
-
пискля —
ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́ діал.; ГОЛОПУ́ЦЬОК розм., ПУ́ЦЬВІРІНОК діал., ГОЛОЦЮ́ЦЬОК діал. (перев. ще без пір'я); ПИСКЛЯ́ розм., ПИСКУ́Н розм. (яке пищить). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята...
Словник синонімів української мови
-
пискля —
ПИСКЛЯ́, я́ти, с., розм. Той, хто багато пищить, часто видає пискливі звуки (звичайно про пташеня, малу дитину і т. ін.). Медвідь відійшов з Вовком у корчі, а Королик і його жінка влетіли до свого дупла, щоби нагодувати своїх писклят (Фр.
Словник української мови в 11 томах