Значення в інших словниках
-
плугар —
плуга́р іменник чоловічого роду, істота плугатар рідко
Орфографічний словник української мови
-
плугар —
Орач, ур. оратай, ратай; П. СЕЛЯНИН, хлібороб, гречкосій; плугатар.
Словник синонімів Караванського
-
плугар —
-я, ч., рідко. Те саме, що плугатар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
плугар —
ПЛУГА́Р, я́, ч., рідко. Те саме, що плуга́та́р. Йдуть на поле трактористи – Плугарі (П. Воронько); Молодіжна преса для села була представлена кількома часописами: це двотижневик “Молодий плугар” (1935–1936), місячник “Хліборобська молодь” (1934–1939) (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
плугар —
ОРА́Ч (той, хто оре землю), ПЛУГА́ТА́Р, ПЛУГА́Р рідше, ПЛУГА́Ч діал., ПЛУ́ЖНИК діал., РА́ТА́Й заст., ОРА́ТАЙ заст. Надійшла пора орати, Орачів зве сонце з хати (М. Стельмах); Защебетав соловейко — Пішла луна гаєм; Червоніє за горою; Плугатар співає (Т.
Словник синонімів української мови
-
плугар —
ПЛУГА́Р, я́, ч., рідко. Те саме, що плуга́та́р. Йдуть на поле трактористи — Плугарі (Воронько, Три щастя, 1948, 27).
Словник української мови в 11 томах