плугар

ПЛУГА́Р, я́, ч., рідко.

Те саме, що плуга́та́р.

Йдуть на поле трактористи – Плугарі (П. Воронько);

Молодіжна преса для села була представлена кількома часописами: це двотижневик “Молодий плугар” (1935–1936), місячник “Хліборобська молодь” (1934–1939) (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. плугар — плуга́р іменник чоловічого роду, істота плугатар рідко  Орфографічний словник української мови
2. плугар — Орач, ур. оратай, ратай; П. СЕЛЯНИН, хлібороб, гречкосій; плугатар.  Словник синонімів Караванського
3. плугар — див. селянин  Словник синонімів Вусика
4. плугар — -я, ч., рідко. Те саме, що плугатар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плугар — ОРА́Ч (той, хто оре землю), ПЛУГА́ТА́Р, ПЛУГА́Р рідше, ПЛУГА́Ч діал., ПЛУ́ЖНИК діал., РА́ТА́Й заст., ОРА́ТАЙ заст. Надійшла пора орати, Орачів зве сонце з хати (М. Стельмах); Защебетав соловейко — Пішла луна гаєм; Червоніє за горою; Плугатар співає (Т.  Словник синонімів української мови
6. плугар — ПЛУГА́Р, я́, ч., рідко. Те саме, що плуга́та́р. Йдуть на поле трактористи — Плугарі (Воронько, Три щастя, 1948, 27).  Словник української мови в 11 томах