Значення в інших словниках
-
побрязкач —
побря́зкач іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
побрязкач —
-а, ч., розм. 1》 Брязкуча прикраса. 2》 перен., заст. Монета (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
побрязкач —
ПОБРЯ́ЗКАЧ, а, ч., розм. 1. Брязкуча прикраса. Коваль підкови їм [коням] кує, Прикраси їм усякі є – Побрязкачі, блискучі цвяшки (Л. Глібов); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя ..
Словник української мови у 20 томах
-
побрязкач —
БРЯ́ЗКАЛЬЦЕ (брязкуча дитяча іграшка; розм. — брязкуча прикраса; розм. — узагалі невеликий предмет, що бряжчить при ударах або струшуванні), БРЯ́ЗКАЛО розм., БРЯЗКОТЕ́ЛЬЦЕ розм., ПОБРЯ́ЗКАЧ розм., БРЯ́ЗКІТКА розм. рідко.
Словник синонімів української мови
-
побрязкач —
ПОБРЯ́ЗКАЧ, а, ч., розм. 1. Брязкуча прикраса. Коваль підкови їм [коням] кує, Прикраси їм усякі є — Побрязкачі, блискучі цвяшки (Гл., Вибр., 1957, 185); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя..
Словник української мови в 11 томах
-
побрязкач —
Побря́зкач, -ча м. = побренькач. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Словник української мови Грінченка