Значення в інших словниках
-
покаляний —
пока́ляний дієприкметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
покаляний —
-а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до покаляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покаляний —
ПОКА́ЛЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до покаля́ти. Порох одчинив дверці [груби], вийняв звідти чарку і краєць черствого хліба, покаляного в попіл (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
покаляний —
ПОКА́ЛЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до покаля́ти. Порох одчинив дверці [груби], вийняв звідти чарку і краєць черствого хліба, покаляного в попіл (Мирний, II, 1954, 144).
Словник української мови в 11 томах