Значення в інших словниках
-
половіючий —
ПОЛОВІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до полові́ти 1; // у знач. прикм. Легенький вітерець хвилями-хвилями клонить важке колосся половіючого жита (І. Франко); За гребенем половіючих хлібів з'явиться солом'яний бриль агронома (М. Рудь).
Словник української мови у 20 томах
-
половіючий —
ПОЛОВІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп ч. до полові́ти¹; // У знач. прикм. Легенький вітерець хвилями-хвилями клонить важке колосся половіючого жита (Фр., VIII, 1952, 339); За гребенем половіючих хлібів з’явиться солом’яний бриль агронома (Рудь, Гомін.., 1959, 59).
Словник української мови в 11 томах