Значення в інших словниках
-
попарити —
попа́рити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
попарити —
-рю, -риш, док., перех. 1》 Піддати що-небудь дії пари, окропу з метою розм'якшення, очищення і т. ін. 2》 Прогріти парою, теплом. 3》 Обпекти парою або окропом шкіру. || безос. 4》 перен., розм. Побити різками, нагаями і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
попарити —
ПОПА́РИТИ, рю, риш, док., кого – що. 1. Піддати що-небудь дії пари, окропу з метою розм'якшення, очищення і т. ін. [Степан:] Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був!.. (М.
Словник української мови у 20 томах
-
попарити —
ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ (ОПА́РИТИ рідше), ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ (ОШПА́РИТИ) розм., ПРОШПА́РИТИ рідше, СПА́РИТИ рідше; ЗВАРИ́ТИ рідше (тільки про частини тіла). — Недок.
Словник синонімів української мови
-
попарити —
ПОПА́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Піддати що-небудь дії пари, окропу з метою розм’якшення, очищення і т. ін. [Степан:] Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був!.. (Кроп.
Словник української мови в 11 томах
-
попарити —
Попарити, -рю, -риш гл. 1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі. Грин. І. 243. 2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Грин. III. 674. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками). Мир. ХРВ. 268.
Словник української мови Грінченка