Значення в інших словниках
-
попружка —
попру́жка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
попружка —
-и, ж. 1》 Зменш. до попруга 2). 2》 заст. Жіночий пояс із грубої (перев. вовняної) кольорової пряжі; крайка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
попружка —
ПОПРУ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш. до попру́га 2. Вона стала, безнадійно дивлячись уперед, де безкрає поле сходилось з безкраїм небом, де чорніла якась попружка, може, і сама Мар'янівка (Панас Мирний). 2. заст. Жіночий пояс з грубої (перев.
Словник української мови у 20 томах
-
попружка —
ПОПРУ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш. до попру́га 2. Вона стала, безнадійно дивлячись уперед, де безкрає поле сходилось з безкраїм небом, де чорніла якась попружка, може, і сама Мар’янівка (Мирний, III, 1954, 405). 2. заст. Жіночий пояс з грубої (перев. вовняної) кольорової пряжі; крайка.
Словник української мови в 11 томах
-
попружка —
Попру́жка, -ки ж. 1) ум. отъ попруга. 2) То-же, что и окрайка, узкій шерстяной поясъ у женщинъ. Шух. І. 132, 123. Kolb. І. 46.
Словник української мови Грінченка